Головна » Статті » Мої статті

«Свято зустрічі весни». (середня група) Вихователь Шетманюк Л.С.

Мета: Поглибити знання дітей про весняні явища в природі, їх особливості та прикмети. Розширити уявлення про звичаї українського народу навесні. Розвивати уяву, мислення, пам'ять, увагу. Виховувати інтерес до українського фольклору, вміння помічати красу навколишньої природи. Матеріал: веснянки, прикмети весни, вірші про весну.

Хід свята.

Ведуча. Кожна пора року має природні особливості, свою красу. Жодна з них не оспівана так багато, весело і ніжно, як весна. Весна — це сонце і тепло, Весна — це радість усьому живому, ідо прокинулося від зимового сну. Весна — це зелен-цвіт і пахощі квітів, весна — це надія.

З давніх-давен за народним звичаєм до зустрічі весни готувалися і дорослі, і дітвора, Сьогодні ми також зустрічаємо красуню-весну,

(Вбігають хлопчики і дівчатка, одягнені в святковий національний одяг. В руках у них печиво в формі жайворонка).

Дівчинка. Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати! ;

3имочку в возочку, літечко в човночку!

(Діти стають шеренгу, наспівують):

Пташок викликаю з теплого краю:

—        Летіть соловейки,

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки,

Пасти коровоньки!

Хлопчик.

Гей, виходьте, дівчатка,

Та в сей день на вулицю

Весну-красну зустрічати,

Хороводи співати!

(Дівчатка стають в коло, ведуть хороводи, співають веснянку):

Весно,весно, весняночко

Прийди до нас, подоляночко,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш!

(На середину виходить дівчинка-весняночка. Вона заквітчана зеленню і першими весняними квітами. Дівчинка то присідає, то встає).

Дівчинка.

Весела, гарна, кучерява:

Маленька дівчинка Весна

Біжить, сміється, сієї барви

І пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку Весну.

Хлопчик.

Хто ти така, красуне дивна?

Весна.

А я Весна, Весна-царівна,

Куди я ступлю — сонце сяє,

Міста і села оживають

І землю-матір прославляють.

Дівчинка.

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ти нам, Весно, принесла?

Весна.

Принесла я вам літечко,

Щоб родило житечко,

Ще й червоні квіточки,

Щоб квітчались діточки...

Ведуча. Весна іде! В повітрі молодому далекий крик мандрівних журавлів вже розітнувсь: ключем вони додому у рідний край летять з чужих країв.

О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!

І небо жде, і жде земля приспана!

І ліс, і степ, і скована вода.

 /Борис Грінченко/

Ось і прийшла до нас весна, а з нею і три брати-місяці. А як називаються весняні місяці, діти?

Діти. Березень, квітень, травень.

Ведуча. А що ви знаєте, діти, про місяць березень? Які ознаки ми спостерігаємо?

Діти. Сонце піднімається вище, гріє дужче, біжать струмки. Розквітають перші квіти — підсніжники, проліски. Прилітають птахи.

Дівчинка.

Весна війнула вже крилом,

Пташки співають голосно,

І на узліссі за селом

З'явились перші проліски.

Цвітуть, буяють щовесни

3-підснігу, хоч і рано ще,

Ці перші вісники весни,

Тепла, краси і радощів.

 /Світлана Охріменко/

Ведуча. А які ж птахи прилітають з теплих країв?

Діти. Шпаки, журавлі, жайворонки.

Дівчинка.

Крую, крую, журавлі,

Як колесо на воді,

Колесо сі обертає,

Журав голову завертає.

Хлопчик.

Журавель, Журавель,

Колесом, колесом!

Зав'яжем тобі очі

Красним поясом, поясом.

Журавель, Журавель,

Кругом дороги!

Як не скажеш: "Цомагайбі", —

Зв'яжем тобі ноги.

Ведуча. Існує багато народних прикмет про зміну погоди, особливості пір року. А хто знає прикмети березня?

Діти.

1. Побачив шпака — знай: весна біля порога.

2. Сонце перед заходом червоне — на вітер.

3. Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

4. Хмари пливуть високо — буде гарна погода.

Ведуча. З ролу в рік ми з великим нетерпінням чекаєм весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо, поки пташки на своїх крилах з далекого вирію принесуть нам -весну-красну. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю травичкою зеленою, уквітчає квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним веселим співом. Колись давно ще наші дідусі і бабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну. Виходили на пагорби за село і виводили веснянки. Згадаємо, діти, наші давні звичаї і зустрінемо весну-красну так, як її колись давно зустрічали.

Ведуча. Минув березень, а за ним —його брат квітень до нас іде.

Ходить квітень у плащі зеленім,

Бризкає фіалками з землі,

Сік солодкий капає із кленів

В голубій світанковій імлі.

Любий квітню, застели під ноги

Трав-рясних зелені килими.

Заквітчай нам райдужні дороги

Від весни, до самої зими.

Загрими високими громами,

Солов'їв розсип серед дібров,

Ти даруй нам сонце над полями,

Світлу радість, щастя і любов.

Ведуча. А що спостерігаємо ми у квітні?

Діти.

1. Сонце піднімається ще-вище, стає тепліше.

2. Трава зеленіє, цвітуть різні квіти.

3. Після сонячних днів настають похмурі, дощові дні.

4. Прилітають зозулі.

Дівчинка.

Ти, зозуленько сива,

Ти нас розвеселила:

Як почала кувати —

Повиходили з хати.

Ой, вийшла сестра з братом,

Ой, вийшла мати з татом.

Ой, вийшли усі дівоньки —

Виводять гаївоньки.

Ведуча. Був у нашого народу дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи на своїх крилах з далекого вирію приносять весну, проганяють люту зиму з її морозами. Люди випікали з тіста пташок, вибігали в двір, весело стрибали, підкидаючи їх вгору, співали пісні.

Вилети, люлю, горою,

Винеси літо з собою.

Цим випеченим пташкам дали назву жайворонки. Бо ці пташки раненько прокидаються, кружляють над полем і звеселяють працю орача, коли люди орють землю.

(Діти стають у дві шеренги і грають пісню-гру "Весняночко-паняночко).

1. Весняночко-паняночко, де ти зимувала?

2. У садочку, на пеньочку, пряла на сорочку.

3. А ворони оснують, а сороки витчуть.

4. А білі лебеді, ще побілять на воді.

5. А лугові пташки пошиють сорочки. Ведуча. А хто знає прикмети квітня?

Діти. 1. Грім на початку квітня — буде тепле літо.

2. Якщо квітневий дощ починається невеликим краплинами, то ненадовго.

3. У квітні вітер з південного заходу — чекай тривалої негоди.

Ведуча. Так, діти, квітень —це не тільки тепло, сонце, це і дощові дні. А дощик потрібен для землі, для дерев, для майбутніх врожаїв. Давайте разом закличемо дощик!

Діти разом /або окремо/.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив'янім-горщику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику.

Дівчинка.

Дощику, дощику,

Припусти, припусти,

На дорідні капусти,

На Галине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіти,

На маленькі діти,

На високе жито,

Щоб нас звеселити!

Ведуча.

Ой, вже налив нам дощик водички!

Скрізь калюжі.

Пташки принишкли, замовкли.

Мабуть досить вже дощику.

Правда, діти?

Може вже і сонечку пора засвітити?

Дівчинка.

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

Хлопчик.

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко,

Дітки гуляють,

Тебе виглядають.

Ведуча.

Ось і травень.

Ясний травень

Празниково землю вбрав

В одяг свіжий та яскравий

Із рясних зелених трав.

 /Наталя Забіла/

А що ж нам приніс з собою травень?

Діти.

1. Сонце світить високо в небі, стає вже зовсім тепло.

2. Цвітуть сади, квіти.

3. Тиха й світла ніч.

4. В травні гудуть джмелі й хрущі.

5. Співають солов'їв садах, жайворонки в полях.

Ведуча.

А давайте заспіваємо разом з жайворонком.

Жайворонок угору летить...

Діти разом:

Сонце ловити!

Сонце ловити!

Сонце ловити!

Жаворонок вниз летить

Ціп урвався!

Ціп урвався!

Ціп урвався!

Круці! Круці! Круці!

Ведуча. А які народні прикмети травня?

Діти. 1.

Веселка віщує зміну погоди: вечірня — обіцяє погожу днину, а ранкова — дощову.

2. Тиха й світла ніч без роси — наступного дня неодмінно знегодиться.

3. Пізня весна дарує гоже літо.

4. Соковито пахне м'ята — невдовзі збереться на дощ.

Ведуча. А чи знаєте, діти, українські загадки? Чи вмієте їх розгадувати? Давайте попробуємо!

Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну,

Заспіваю під вікном,

Бо зовуть мене...

/Шпаком/

Зелена, а не гай, біла, а не сніг, кучерява, та без волосся.

/Береза/

Білі горошини на зеленій стеблині.

/Конвалія/

Весною веселить, літом молодить, восени годує, зимою гріє.

/Ліс/

Навкруги вода, а з питвом біда.

/Море/

У чистому полі попутані коні, вузлики знати, ніяк розв'язати.

/Зорі/

Що росте весною вниз головою?

Які квіти першими зацвітають весною?

Які пташки першими повертаються з вирію?

Що ви можете сказати про весняний день?

Чому люди говорять, що весняний день рік годує?

Добре ви намагались відповідати. А тепер пора гаївку розпочинати.

Ой, ягіл, ягілочко.

Всі беруться за руки, ідуть по колу і співають. В середину вибирають дівчинку, що руками показує те, про що вони співають.

Ой, ягіл, ягілочко,

Ягілчина донька.

Устала ранесенько,

Умилась білесенько.

Панчошки поскидала,

Головоньку розчесала.

Візьмися, дівко, в боки,

Покажи свої скоки.

Тнися, калинонько, гнися,

"Дівчинонько, не журися.

З калинового цвіту

Вибирай собі квіту.

З калинового лугу

Вибирай собі другу,

З калинового плетю

Вибирай собі третю.

З калинового мосту,

Вибирай собі шосту,

З калинового лому,

Вибирай собі сьому.

З хрещатого барвінку,

Вибирай собі дівку.

Ведуча. Був-колись звичай: коли починались веснянки, то перший раз варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували в землю і прибивали кілком. Подивіться, як це: робиться; Дівчата тримають горщик каші і співають:

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Дівчинка.

Дівчатонька - вороб'ятонька, радьмося,

Та виходім на травичку — граймося!

ХОРОВОД "ПРОСО"

Діти стають у два ряди і по черзі співають:

1-й ряд: А ми просо сіяли,

Ой Дид, Ладо, сіяли, сіяли.

2-й ряд: А ми просо витопчем, витопчем,

Ой Дид, Ладо, витопчем, витопчем.

1-й ряд: А чим же вам витоптать, витоптать?

2-й ряд: А ми коні випустим, випустим.

1-й ряд: А ми коні переймем, переймем.

2-й ряд: Да чим же вам перейнять, перейнять?

1-й ряд: Шовковим неводом, неводом.

2-й ряд: А ми коні викупим, викупим.

1-й ряд: Ой, чим же вам викупить, викупить?

2-й ряд: А ми дамо сто рублів, сто рублів!

1-й ряд: Нетреба нами тисячі, тисячі.

2-й ряд: А ми дамо дівчину, дівчину.

1-й ряд: Ми дівчину візьмемо, візьмемо.

2-й ряд: А в нас полку убуде, убуде.

1-й ряд: А в нас полку прибуде, прибуде.

Хлопчик.

А ну ж бо, хлопці й дівчата, не зіваймо,

Та в іншу гру погуляймо.

ГРА "ДОВГА ЛОЗА"

В землю затикають кілька паличок, утворюючи "лабіринт", а потім, узявшись за руки, співаючи, ходять між палочками.

У довгої лози пасли хлопці кози,

А дівчата — козенята, та й померзли ноженята.

Ой, дівоньки гожі, кидайте ті кози,

В кривім танцю походжаймо,

Та ніженьки зігріваймо.

Ой, кривого танця, не виведу кінця,

Треба його виводити, кінець йому знаходити.

Ведуча.

Годі, годі, діти, гратись,

Ось весна - красна гуляє

І луги в квітки вбирає.

Ось дивіться: на галяві

Ведуть квіти танок жваво.

Співали, дівоньки, співали,

У решето пісні складали.

Та й поставили на вербі,

Де взялись горобці,

Звалили решето додолу —

Час вам, діточки, додому.

Всі співають:

Скільки б не співали, а кінчать пора,

Щастя і здоров'я зичить дітвора.

І в нас, і в вас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Ведуча. Ось закінчилось наше свято весни. Та весна-красна іде по всій землі і прикрашає нашу землю квітами, ніжною зеленню. То ж бережіть природу, бережіть красу кожної квіточки, кожної рослинки, травинки та комашки. І буде наша земля квітучою і завжди прекрасною.

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: dnz№9 (12.02.2016)
Переглядів: 950 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: