Головна » Статті » Мої статті

Заняття « Колискова для малят» (музейна педагогіка) Вихователь: Окуневська Л.М.

 Мета: продовжувати ознайомлювати ді­тей з українським народним фольклором — колисковою піснею та її призначенням; учити уважно слухати колискову, розуміти її зміст та передавати мелодію; поглибити уявлення дошкільників про місце жінки (матері, вихо­вателя) у їхньому житті; розширювати слов­ник дітей (колискова, немовля,

сон-дрімота, колисати, колиска); закріпити навички утворення іменників та прикметників пест­ливої форми (колисочка, калиночка, дити­ночка, коточок, малесенький, гарнесенький, м'якесенький, радесенький, сіренький, білень­кий); розвивати пам'ять, увагу, уяву, музичні навички; формувати інтерес до української народної творчості, традицій нашого народу, почуття національної свідомості; виховувати любов та повагу до жінки-матері.

Обладнання: іграшкове ліжко; лялька-пупс; магнітофон; касета із записом колис­кової пісні у виконанні Ніни Матвієнко «Ой, ну, котко, коточок!»; український костюм для вихователя.

Місце проведення: світлиця

Хід заняття:

Діти сидять на стільчиках півколом, захо­дить вихователь із лялькою-пупсом у руках.

— Діти, погляньте, яка чудова лялька за­вітала сьогодні до нас у гості! Це Василько. Гляньте, який він охайний: і вмитий, і приче­саний, і красиво одягнений. Вочевидь, що про нього хтось турбується. А хто це, ви мені скажете, відгадавши загадку.

Хто вас, дітки, ніжно любить?

Хто вбирає і голубить?

Хто кладе у ліжко спати? (Мати)

—Так. Без ніжних і люблячих мам нам було б дуже важко. Про вас у нашому дитя­ чому садку піклуються мами-вихователі та мами-няні.

 

—Хто вас ніжно будить уранці, застеляє ліжка?

—Хто допомагає одягатися, чепуритися?

—Хто годує в їдальні?

—Із ким ви займаєтеся, граєтеся, відпо­чиваєте?

—Усі ви любите своїх мам, бо вони відда­ють вам своє душевне тепло, любов та ніж­ність.

Коли ви були зовсім маленькими, мами співали вам колискових пісень, а мамина піс­ня — найдорожча за все, а мамине слово — тепле і світле, як саме сонечко.

Сьогодні до вас Василько завітав зі своєю колисковою, що йому його мама співає. Послухайте її уважно разом із Васильком. (У магнітофонному записі звучить колискова «Ой, ну, котко, коточок!»)

—Про кого ця пісня?

—Як співає Василькова мама колискову:
тихо чи голосно, протяжно чи різко, лагідно
чи сердито?

—  Ви Все правильно говорите. Колискові пісні мати співає коли та хоче спати. (вихователь із лялькою в руках своїми діями показує все, про що говорить). Вона бере дитину на свої руки, ніжно пригортає до себе, качає її, лагідним, спокійним голосом протяжно, напіває співає :

                         Повішу я колисочку на калиночку.

                         Буде вітер колисати мою дитиночку,

                          Буде вітер колисати, пташечки співати,

                         Буде моя дитиночка в колисці спати,

                           Повішу Я колисочку на вербу, на вербу

                           Нехай вітер поколише, поки я  ся верну

     Ось Василько і задрімав. Його слід покласти у колисочку, де йому буде зручно спати. (Кладе у колисочку)

-         Діти, а про  що співала я у колисковій (Про колисочку, дитиночку, вітер тощо)

 Фізкультхвилинка „Весняний гай”

-         Давайте ми з вами встанемо і перетворимося на високі дерева, піднімемо руки, похитаємося, бо ж нас дує вітер:  ш – ш – ш .

Діти, хоч ми і намагалися не шуміти та Василько все ж прокинувся.

 ( вихователь бере ляльку на руки). Ви звернули увагу, яка красива  колисанка у Василька? Зараз ліжка виготовляють майстри на меблевих фабриках, а раніше колиски та ліжка для своїх діток виготовляли татусі:  їх плели з лози, вирізали з дерева, обов’язково прикрашаючи. В Україні вважалося, що чим красивішою у немовляти колисочка, тим більше її тато з мамою люблять. А коли дитя виростало , його колисочку не викидали з хати, а зберігали, „щоб життя у хаті було”.

   Бачу наше немовля втомилося і дуже хоче спати. Покладемо його в колисочку (вихователь кладе і вимовляє):

Ходить сон - дрімота  коло хати,

Ходить сон – дрімота волохатий,

                           Діткам бажає міцно спати.

                           Колисочка гарнесенька

                           Дитиночка малесенька:

                           Та м’якенькі подушки,

                           Та шовкові пелюшки

    Діти, ви ж знаєте колискову? То заспівайте її ляльці. Може, тоді  Василько засне.

Діти співають колискову за допомогою декількох разів.

Коти  - коти два,

Сірі й білі обидва,

Не ходіть по хаті,

Не будіть дитяти.

В нас дитя малесеньке,

Воно спати радесеньке.

-         Ось наше немовля й заснуло. Український народ створив безліч колискових пісень, які передаються в з покоління в покоління. Ці пісні зігрівають наші душі любов’ю до рідної землі, людей, природи. Ваші мами – вихователі дуже втомлюються, але вони все одно співають вам коли саночки, щоб наснилося вам чудові сни. Наш український народ говорить: „Найдорожча пісня – та, з якою мама колисала”. Ви виростите, і своїм дітям теж співатимете ці колискові пісні. Давайте ми ще раз заспіваємо для Василька.

Діти співають, а потім тихо виходять з ігрової, щоб не заважати ляльці відпочивати.

 

Категорія: Мої статті | Додав: dnz№9 (16.06.2015)
Переглядів: 2045 | Рейтинг: 4.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: